Сьогодні, 10-го листопада, відзначається «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку».

Це щорічне міжнародне свято було офіційно засноване на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО в 2001-му році. Нагадаємо, що Національний День науки в Україні відзначають у третю суботу травня.
Метою проведення Дня науки є широке поширення наукових знань серед усіх верств суспільства, для кращого розуміння нових наукових напрямків і технологій, а також для уникнення можливих непорозумінь в цьому напрямку. Проведення Дня науки також звертає особливу увагу на важливість та актуальність науки у нашому повсякденному житті. Цього року на святкування Всесвітнього дня науки 2020 року ЮНЕСКО організує круглий стіл в мережі Інтернет на тему «Наука для суспільства та громадскість у боротьбі з COVID-19» (“Science for and with Society in dealing with COVID-19”).
Ми б хотіли звернути Вашу увагу на досягнення науки в розумінні довголіття і процесів старіння, що є вкрай важливим в наш час. До 2050 року очікується, що майже 20% населення світу буде старше 65 років. Щодня 100 000 людей помирають від асоційованих з віком подій. Старіння є причиною 90% смертей у західних країнах та двох третин смертей у світі. Окрім того, старіння призводить до значного зниження якості життя людей внаслідок появи різних хронічних станів, таких як серцево-судинні захворювання, хвороба Альцгеймера, синдром слабкості, зниження зору та слуху, патології опорно-рухового апарату тощо. Тому новітнє розуміння патогенетичних механізмів старіння, оцінка його темпів і поява нових методів профілактики вік-асоційованих захворювань посідає чільне місце серед наукових досягнень останніх років.

Що ж стало відомо в наш час та на що може бути цікавим для кожного?

* Є девять факторів, які лежать в основі старіння, а саме:

- нестабільність геному,
- зменшення теломер,
- епігенетичні зміни (метилювання ДНК, посттрансляційна
модифікація гістонів та ремоделювання хроматину),
- порушення протеостазу (ендогенний та екзогенний стрес
спричиняє порушення структури білків, з віком також порушується
функціонування аутофагії-лізосомальної та убіквітин-протеасомної
систем),
- дерегульоване зондування поживних речовин (за участю гормону
росту та сигнального шляху інсулін/фактор росту 1 та їх зв’язок з
обмеженнями у харчуванні),
- дисфункція мітохондрій (знижений мітохондріогенез,
дестабілізація комплексів електронно-транспортного ланцюга тощо),

- клітинне старіння (порушується тканинний гомеостаз,
відбувається продовження реплікації пошкоджених клітин і накопичення дефектів),
- виснаження стовбурових клітин,
- змінена міжклітинна комунікація.

*  Довжина теломер є індикатором тривалості життя клітин і може
слугувати маркером старіння

На кінцях хромосом є "некодуючі" частини (тобто такі, що не відповідають за синтез речовин), які називаються теломерами. З кожним нормальним поділом клітини довжина теломер зменшується. Коли ця область зникає, клітина більше не може ділити належним чином. Максимальне число таких поділів (близько 50 для звичайних клітин) має назву межа Хейфліка на честь біогеронтолога, який відкрив цей механізм у 1965р. Проте такі обмеження відсутні для стовбурних клітин організму та клітин злоякісних пухлин. Прикладом є клітини Генрієти Лакс, яка раптово померла в 1951 році внаслідок злоякісного новоутворення. Ці клітини досі
використовується в тисячах лабораторій і все ще розмножуються протягом близько 70 років без обмежень.

​

*  Календарний або паспортний вік не відповідає біологічному віку
людини, що відображає функціональну та органічну збереженість
організму

*  Темпи старіння можна уповільнювати шляхом медикаментозного
втручання та зміни образу життя

Активно продовжуються дослідження щодо позитивного впливу на процеси старіння харчування зі зниженою калорийністю, використання метформіну, рапаміцину.

​

*  З’являються нові методи дистанційного моніторингу стану пацієнта
 

Технологічні досягнення включають методи телездоров’я та віртуальної допомоги, які включають ранні молекулярні біомаркери для раку, які реєструються та аналізуються цифровим способом, пристрої дистанційного моніторингу для відстеження концентрації глюкози та змін артеріального тиску, а також біосенсори для моніторингу показників самопочуття з онлайн-аналітикою та наданням негайних рекомендацій. Крім того, покращується якість екзоскелетів, розроблених для поліпшення рухливості та відновлення рухової функції після травми чи інсульту. У більш широкому сенсі цифрові технології можуть допомогти отримати широкі дані про прогнозування здоров’я.